Дніпропетровське відділення Малої академії наук України


запам'ятати

 




Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "ХАІ"

Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія
ДНУ ім. Олеся Гончара Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ Національний гірничий університет ДВНЗ Баннер Баннер Національна гаряча лінія Яндекс цитирования

СВЯТКУЄМО ВЕЛИКДЕНЬ

13 квіт. 2017
Великдень – найбільше православне свято, що встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа.

    Своїм воскресінням Христос визволив людей від смерті, дав надію всім на вічне життя. За переконанням православних віруючих, Великдень пов'язаний з воскресінням Ісуса Христа, а отже, символізує перемогу добра над злом і світла над пітьмою. Великдень кожен рік святкується в різні числа місяця, але обов’язково в недільний день.

    В Україні цей світлий день святкується з Х століття. Великдень завжди був улюбленим і загальнонародним святом. Українці заздалегідь готувалися до свята великим постом, приводили до ладу свої будинки. У суботу ввечері розпочиналося святкове богослужіння. Незадовго до півночі дзвін сповіщав про наближення хвилини Воскресіння Христового. Далі під нестихаючими  дзвонами йшов хресний хід навколо храму. Служба тривала до самого ранку. Наприкінці утрені всі віруючі починали вітати один одного, вигукуючи: «Христос воскрес!» І відповідаючи «Воістину воскрес!», Тричі цілувалися і обмінювалися яйцями – «христосались». Після закінчення літургії відбувався обряд освячення хліба (пасок, фарбованих яєць та інших продуктів).

    Одразу після служби в церкві добрий господар не поспішав за святковий стіл, а спочатку обходив своє господарство, пересвідчувався, що все в порядку. Перед тим як сісти до столу й узятися до смачного обіду, уся родина урочисто вмивається в мисці з водою, у яку покладено три освячені крашанки червоного кольору.

    Обряд розговин, що припадає на Великдень, – дуже важливий етап святкування. Уся родина спочатку молиться Богові, щоб і наступного року мати щастя святкувати Великдень. Потім усі члени родини сідають до святкового столу. Господиня ховає шматок першої паски й пригощає корову – щоб добре телилася. А потім уже сім'я береться до обіду. Уживати алкогольні напої протягом цього періоду вкрай небажано.

    Є дуже цікавий великодній звичай – гойдалка. Походить він ще з дохристиянських часів, є однією з найулюбленіших народних розваг. За часів християнства, як і більшість язичницьких свят, гойдалка пристосувалася до православних переказів. Тепер вважається, що кожен – і найстарший, і наймолодший –має обов'язково погойдатися на Великдень.

    У великодній понеділок люди ходять одне до одного в гості, обмінюються крашанками та пасками, цілуються-христосуються. У першу чергу слід відвідати близьких людей – родичів, друзів, священика та ін. Урочистий обов'язок віднести святкові пироги покладається на дітей. Ті, хто отримує подарунки, заохочують маленьких візитерів солодощами та дрібними грішми, причому солодощами має пригощати жінка, а грішми обдаровувати – господар дому.

    У деяких регіонах України зберігається звичай обливатися водою у великодній понеділок, він так і називається – обливальний понеділок. Здебільшого дістається дівчатам, оскільки хлопці в цей день не тільки дотримуються народних традицій обливання водою, але й користуються нагодою в такий спосіб позалицятися.

    Корені цієї «обливальної традиції» – у вірі в очисну силу води. Не тільки українці завзято очищують себе та свою оселю за допомогою води. Ще давні римляни були переконані, що обливатися текучою водою корисно для здоров'я. Німці вважають, що треба у великодню неділю мовчки зачерпнути води з джерела, причому зачерпувати слід за течією й бажано о дванадцятій годині ночі. Ця вода, на думку німців, має цілющі властивості, дарує здоров'я. У чехів, наприклад, також є традиція обмивати руки й ноги на Великдень. Серби також вірять у цілющу силу води: вони обливають свої доми, виганяючи в такий спосіб нечисту силу. Боснійці мають звичай купатися у джерельній воді – це приносить здоров'я та удачу. Поляки, як і українці, також обливають дівчат водою.

    Третій день Великодня – день проводжання свята. Молодіжні громади збиралися на танці, ігри й розваги. Від цього дня починається так звана «вулиця» (своєрідні молодіжні вечорниці на вулиці, просто неба). Триває «вулиця» аж до 14 вересня. «Вулиця» передбачає веселе проводження часу: музику, співи, танці тощо. Завдяки цьому звичаю зберігалися народні традиції, позитивні дружні стосунки. Зараз цієї традиції вже майже не дотримуються, молодь обирає дещо інші розваги. Але чи не є сучасні дискотеки оновленим варіантом «вулиці».

                                                           

Святий Великдень несе нам довгоочікувану радість перемоги Сина Божого, дарує надію та впевненість у завтрашньому дні, поселяє спокій у серцях, укріпляє віру та живить душу

Тож нехай Божа милість та благословення оросять ваше життя, а мир, любов та злагода запанують у Вашій оселі.

Леонід Глібов

На Великдень

Усім, усім святих небес
Святий привіт: «Христос воскрес!»
Давно діди його мовляли,
Друг друга щиро привітали.
Летіли роки, сотні літ;
Линяв людської слави цвіт;
Руйнуючи земні митарства,
Мінялися царі і царства.
Живе, не вмре святих небес
Святий привіт: «Христос воскрес!»
Ростіть, цвітіть, навчайтесь, діти,
Вважать добро, людей любити.
Поглянувши на Божий світ,
Твердіть ви ще один привіт,
Щоб рівно йшла життя дорога:
Душа моя величить Бога!