Дніпропетровське відділення Малої академії наук України


запам'ятати

 

ПАТРІОТИЧНА ОНЛАЙН РУБРИКА «ГЕНЕТИЧНА ПАМ'ЯТЬ НАЦІЇ»

20 жовт. 2022
Сьогодні завісу таємничості однієї із сторінок історії України підняла Віолетта Попова, учениця 8 класу КЗО «Науковий медичний ліцей «Дніпро» Дніпропетровської обласної ради»

  «Світ ловив мене, але не спіймав». Це напис на могилі великого українця – Григорія Сковороди. Найкращий представник української культури, письменник, педагог, музикант, філософ, духовно вільна людина – це все про нього.

   Сковорода народився 3 грудня 1722 р. у козацькій родині в селі Чорнухи Полтавської губернії. Навчався у Києво–Могилянській академії. Навчання зробило його одним iз найосвіченiших людей свого часу. Він досконало володів латиною, церковнослов’янською, німецькою та польською мовами. Згодом із граматичного класу перейшов на клас філософії. Також вивчив філософські твори античних та сучасних авторів. Григорій Сковорода був дуже обдарованим студентом, саме тому, у 1745 році, за рекомендацією, він отримав можливість подорожувати Європою у складі “Токайської комісії із заготівлі вин до царського двору”. Так, Сковорода довгий час подорожував Угорщиною, згодом відвідав Словаччину, Австрію та інші країни Західної Європи, переймаючи досвід зарубіжних країн. За п'ять років філософ вирішив повернутися до Києва.

   Після повернення до України Григорій  викладав  поетику в Полтавському колегіумі. Сковорода із великим захопленням вчив учнів. Цікаво, що під час праці вчителем оцінок учням не виставляв, писав їм своє оцінювання: «Вельми туп», «справжнє безглуздя», «досить гострий», «звєрок востроє» та інше. Загалом, Сковорода розробив 12 таких оцінок.

   Він казав: «Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним».

   Знаючи про його величезну релігійну освіченість і аскетичне життя філософа, єпископ умовляв філософа, щоб той прийняв постриг, на що Григорій відповів: «Невже ви хочете, щоб і я примножив число фарисеїв?» В 1759 р. він викладав у Харківському колегіумі. Однак, в 1769 р. остаточно стає мандрівним вчителем, оскільки це дозволяло йому зберегти необхідну свободу духу.

   Сковорода прокидався з першими променями сонця (влітку о 4 ранку). Раз на день їв. М'яса та рибу не вживав. Подорожував із сопілкою, флейтою, Біблією. Завжди був доброзичливий, товариський, рухливий і з гарним настроєм. Він був у повній гармонії із природою. Самодостатній, ладний із собою. Григорій вважав, що світ складається із трьох частин:

   1)макрокосм – Всесвіт, навколишній світ, природа;

   2)мікрокосм – внутрішній світ кожної людини, її Всесвіт;

   3)світ символів, що поєднує поняття макро– та мікро– космів.

   Для нього Бог був не абстракцією, а суттю існування, сполученням із вічністю, його духовним наповненням. Він важав, що є видимий та невидимий світи.

   Дуже цікава його ідея – якщо робити те, що не любиш, зло захопить всесвіт.

   За своє життя Григорій Сковорода написав багато творів, притч, віршів і, особливо, байки. Початок цього жанру приписують саме йому. Попри великій кількості написаних творів, він так і не видав жодної книги. Читачам доводилось самим знаходити, читати, переписувати, розбирати на цитати його твори. Тарас Шевченко писав: «Кругом листочки обведу та й списую Сковороду».

   У чому ж унікальність «українського Будди», як його інколи називали?

   Це був волелюбний чоловік, неймовірно освічений, який вважав, що духовна людина та, яка шукає у всьому істину. Важлива риса – він був людиною зі сформованою внутрішньою особистістю.

   У притчі про пустельника та птицю, яку той намагається зловити, але вона не дається, Сковорода показує, що численні проби – це практика самопізнання. Пізнання внутрішнього світу стало для нього найважливішою дією.

   Фраза "Світ ловив мене, але не спіймав" не розшифрована до сьогодення. Я думаю, що ні гроші, ні багате житло, ні високі посади не змогли зламати духовну свободу та порушити самопізнання великого українця.

   У наш час у грошовому обігу є купюра 500 гривень, на якій зображено Григорія Сковороду. “Нерівна всім рівність. Виливаються з різних трубок різні струми в різні”. Цю цитату із зображенням фонтану розміщено на банкноті 500 гривень. Менша судина дорівнює більшому тим, що обидва сповнені. Фонтан уособлює Бога, різні за обсягом судини – люди. Бог, нескінченний безсмертний початок, повністю наповнює всі судини, і цим вони рівні. Але люди, подібні до амфор різного розміру мають різні здібності і в цьому їх нерівність.

   Однак, гроші та Сковорода – суперечливі поняття. Його життєвим правилом було – «подякуй Богові за те, що все необхідне він зробив легкодоступним людям, а те, що важко досяжне – зайве». Григорій жив за цим правилом. Він їв просту їжу, носив простий одяг, ночував у добрих людей у простих хатах, ходив пішки. Він вважав, що божественне проміння доступне всім, хто готовий його прийняти.

   Григорій Сковорода був упевнений, що кожна людина має свої права. І їх треба відстоювати. Він зневажливо ставився до московських правителів. Відомо, на прийомі у Катерини ІІ він відмовився кланятися їй, помітивши з гідністю: «Не я бажав тобі бачити, а ти сама захотіла на мене подивитись. А як же ти мене роздивишся, коли я перед тобою вдвоє зігнуся».

   7 травня 2022р. нащадки російських варварів зруйнували музей Григорія Сковороди на Харківщині. Ми обов'язково відновимо його.

  Пам'ять про великого українця не руйнується. Григорій Сковорода заклав основи української класичної філософії. Йому ми завдячуємо інтересом до літературної та філософської спадщини».

Витримаємо, переможемо, відбудуємо!

Віримо в перемогу, підтримуємо ЗСУ.
Все буде Україна! 

#генетичнапамятьнаціїмандніпро