Підручники для школи
 

Дніпропетровське відділення Малої академії наук України


запам'ятати

 

ПАТРІОТИЧНА ОНЛАЙН РУБРИКА «ГЕНЕТИЧНА ПАМ'ЯТЬ НАЦІЇ»

24 лист. 2022
Сьогодні завісу таємничості однієї із сторінок історії України підняла Карина Фоменко, учениця 8 класу Криворізької гімназії №32 Криворізької міської ради.

І небо впало.

Пам’яті Устима Голоднюка, юного Героя Небесної Сотні, що серед тисяч інших активістів утверджував на Майдані основні принципи демократичного суспільства й віддав життя за вільне майбутнє України.

  Ранок, холодний, вологий. Воно й не дивно – зима. Київ, завжди  такий привітний і величний, нині зовсім не той. Одне слово – Майдан.

  Устим прокинувся від холоду. У великому брезентовому наметі  було повно  побратимів. Виходячи в морозяну прохолоду, хлопець, як це він робив  останнім часом, прихопив свою блакитну миротворчу каску.

  Одягаючи каску, Устим відчув ледь чутний запах фарби. Її він розфарбував сам, бо вірив – вона буде його оберегом. Так і справді було, адже, коли  на Грушевського в юнака на грудях розірвалася граната,  його врятував бронежилет, а в 20-градусний мороз, коли обливали з водомета, побратими обломували з його одягу кригу, а Устим усміхався: «Все буде файно!»

  Біля вогнища саме закипіла вода, запах гарячого чаю приніс теплі дитячі спогади. Ось він маленький ліпить пластилінових солдатиків, ставить їх у саморобне містечко, з будинками, деревами. Цілі баталії розгоряються. Як цікаво уявляти їх воїнами, які боронять рідну країну! Хлопець ще змалечку мріяв: настане час – і він буде серед героїв, і сам стане героєм!

  Ранок підливав світла на похмурий Майдан. На зміну втомленим за ніч побратимам на барикади виходили нові, поспіхом ковтаючи каву. Десь за рогом чулися глухі постріли.

  Устим на Майдані був від самого початку. Під час розгону студентів Устима поранили в голову, і він був відправлений додому, до Збаража, на лікування. Але вдома не сиділося: десь там, в Києві, на Інститутській, вирішується доля країни, доля свободи. Та й як же всидітися, коли в жилах тече гаряча кров: прабабуся Михайлівна була  однією із перших союзянок, а тато Володимир у 1991 році ще студентом голодував на Майдані. 

  Побратими часто говорили: «Де постріли і рвуться гармати – там Устим!». Хлопець згадував ці слова й лише усміхався. А коли насувалася небезпека, над димом шин злітав голос Устима: «Небо падає!»

  От і тепер рідні намагалися втримати Устима вдома, але не змогли: за 6 годин він уже був у Києві.

  Батько… Він завжди поруч. Два тижні після поранення завдяки йому Устим  був дома. Ось і тепер батько поруч! Приїхав учора зі словами: «Сину, я приїхав сваритись!» А вже двадцяте лютого. Кожен з нас зайнятий своєю роботою.

  Треба подзвонити батькові, бо вже сьома ранку. Добре, що є зв’язок.

– Привіт, тату, як ти ?

– Привіт, сину, стріляють, виношу поранених, барикади будуємо та підносимо шини, тому, вибач, не можу зараз говорити. Але треба зробити перерву, хвилююся за твоє здоров’я – дуже ти схуд. Давай об одинадцятій зустрінемося біля Будинку Профспілок.

  Устим погодився. «От і добре,  що з батьком все гаразд!» – подумав, коли завершив розмову. Хлопець саме приєднався до гурту активістів, що йшли в бік вибухів на Інститутську.  

– Ну, що, хлопці, ми  з батьком об 11-й домовилися зустрітися й навідатися додому.

– Гаразд, тільки ти повертайся.

– Звісно, через день-два повернусь !

  Усе ближче й ближче чулися постріли та вибухи «коктейлів Молотова». Хлопці кинулися на барикади. Устимова блакитна каска промайнула серед диму та полум’я. Почався наступ. Протестувальники проривали ряди силовиків. Лави з голосним криком ринули на стіну озброєних військових, і вона похитнулася. Поранені люди боляче скрикували, і хлопець кинувся на порятунок.

  Раптом щось різке, болюче вп’ялося Устимові в тіло. Ноги враз підкосилося, туман огорнув свідомість, і Устим тяжко впав на бруківку.

  Високе світле небо дивилося йому в обличчя і знало, що перед ним справжні Герой.  А з-під блакитної каски на бруківку сочилася кров».  

  Устим Голоднюк, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності.

  Кабінет Міністрів України 15 листопада 2017 р. заснував в числі державних стипендій найкращим молодим вченим за вагомий внесок у розвиток демократичних та гуманістичних цінностей у сфері науки і освіти та зміцнення міжнародного авторитету України стипендію імені Устима Голоднюка.

Витримаємо, переможемо, відбудуємо!

Віримо в перемогу, підтримуємо ЗСУ.
Все буде Україна! 

#генетичнапамятьнаціїмандніпро