«Пошуки себе, героїв та ідеалів.

  День 24 лютого 2022 року змінив моє  життя, бо за тиждень  батько пішов на війну, а  родина залишилася у прифронтовому місті з надіями, болями, переживаннями та вірою в те, що все буде добре.

  Так співпало, що війна реальна наклалася на війну, про яку писав у ХХ столітті Олександр Довженко. Твір зі шкільної програми «Ніч перед боєм» став поштовхом для знайомства з  творчістю письменника періоду Другої світової війни.

   Прочитані оповідання та новели про війну ( це головна тема творів автора) своєю тематикою та проблематикою виходять за межі конкретного історичного періоду, бо порушив їх автор на моральному, етичному та філософському рівні. Оповідання «Стій, смерть, зупинись!», «Відступник», «На колючому дроті», «Незабутнє», «Воля до життя», «Хата», «Федорченко» розповідають про життя народу під час війни проти гітлерівської Німеччини. А  мене  вразило те, наскільки актуальними є ці твори сьогодні. Це  ж написано про нас, про мою родину, мого батька, про моїх сусідів.

    Діапазон проблем, порушених автором, є надзвичайно широким, їх масштабність вражає і сьогодні:

- що значить любити батьківщину?

- як співвідносяться у житті щастя й горе?

- що таке життя й смерть, вічність і забуття?

- як треба жити й вмирати?

- яке значення в житті людини має віра, почуття честі та гідності?

- яке місце в житті людини посідають співчуття й милосердя, вміння прощати й розуміти?

- чим для людини є батьківщина, рідна домівка, матір?

- що штовхає людину на зраду?

- чим є зрадництво?

    Це лише невелика частина проблем, яких торкався автор у 40 -х роках ХХ століття. Вони  актуальні  й на сьогодні.

   Життя художника, творця вимірюється пам’яттю, яку він лишив по собі, тим, що зробив для людей. Летить час, але ближчим стає Олександр Довженко читачам, ближчим і зрозумілішим.

  Потужний вплив на моє осмислення сьогодення справили два оповідання Олександра Довженка. Перше – «Стій, смерть, зупинись!». Тепер я знаю, що є  витоками, джерелами  героїзму, сили і нескореності духу народу, який захищає рідну землю. Війна – праця. Людина на війні – трудівник, який знає, за що воює і за що вмирає. Саме такими трудівниками стали колишні випускники моєї школи, які склали голови, визволяючи Херсонщину та Донеччину.

   Друге оповідання, «Воля до життя», учить читача цінувати життя, боротися за нього навіть тоді, коли боротьба здається марною, вірити у власні сили, у перемогу. Хіба не такими є легендарні військові полку «Азов»?

   День 24 лютого 2022 року змінив моє  життя, бо за тиждень  батько пішов на війну. А я, залишаючись жити в прифронтовому місті, знаю, що він - Герой. Вірю, що наш народ переможе. Переконана, що в мене попереду щасливе життя у вільній країні».

Витримаємо, переможемо, відбудуємо!

Віримо в перемогу, підтримуємо ЗСУ.

Все буде Україна! #генетичнапамятьнаціїмандніпро