30 серпня 2021 року з метою підвищення інтересу та залучення  учнівської молоді до поглибленого вивчення минулого нашої держави вихованці Дніпропетровського відділення Малої академії наук України взяли участь в історико-краєзнавчій експедиції до Національного заповідника «Хортиця» та Новоолександрівського кургану.

     Національний заповідник «Хортиця» – науково-дослідна та рекреаційно-освітня установа, яка здійснює охорону пам’яток історії, культури та природних об’єктів, збирає, вивчає, зберігає та популяризує пам’ятки, пов’язані з історією Запорізького краю і Запорозького козацтва.

     Сам же острів Хортиця – найбільший острів на Дніпрі та найбільший річковий острів Європи, природна пам’ятка, що охоплює період від мезоліту до наших днів.

    Своє знайомство із Хортицею юні дослідники розпочали на ділянці балки Генералка － складному і цікавому комплексі епохи ранньої бронзи. Там саме підійшла до завершення експедиція Олега Валерійовича Тубольцева, що вже 20 років працює з «Новою археологічною школою» (проєкт, який виник у 2002 році з дитячого археологічного гуртка, який щоліта організовує археологічний табір для дітей на Хортиці).

      Наступною локацією став майдан «Козацьке коло», де встановлені сім скульптур, створених під час пленеру «Обереги Запоріжжя».

      Звідти експедиційна група вирушила до Тарасової стежки – шляху, яким у 1843 році прогулювався Тарас Григорович Шевченко. Частина маршруту, яким, згідно з розповідями, ходив поет, оформлена гранітними стелами з уривками з творів Кобзаря, присвячених Хортиці, Запорізькому краю, Дніпру й порогам.

      Тут, у північній околиці острову Хортиця, зі скелястої височини відкривається вид на Дніпро, що розділяється островом на два річища, на залишки порогів у вигляді скель посередині русла, і на ДніпроГЕС.

       Найближча до правого берега Дніпра скеля архіпелагу «Крісло Катерини». Вона дійсно нагадує величезне, створене природою крісло, обернене до острова Хортиця.

     За легендою імператриця Катерина ІІ у 1787 році після закладки каменю у фундамент Преображенського собору майбутнього Катеринослава продовжила свою подорож по Дніпру і вирішила оглянути Запо­різьку Січ на острові Хортиця. Запорізькі козаки пояснили їй, що жінкам заборонено бувати на Січі. Але імператриці закон не писаний, хочу і все. Запоріжцям нічого не лишалося, як посадити її у човен та повезти до острова, а самим своїми магічними силами викликати бурю. Піднявся сильний вітер, річка захвилювалася, човен почало крутити － ніяк не можна було підійти до Хортиці. Стемніло. Човен ледь-ледь прибило до найближчих скель. Там  Катерина II й заночувала, так і не потрапивши на Січ.

     Учасники експедиції відвідали також імовірне місце загибелі князя Святослава Ігоровича. Серед безлічі легенд щодо смерті київського князя найбільш поширеним є припущення, яке описано в книзі «Святослав» (видана в 1959 році), де розповідається, що остаточний бій князя і його дружини проходив на острові Хортиця (на Чорній Скелі).

    І, звісно, МАНівці завітали до Запорізької Січі – унікального історико-культурного комплексу, який відтворює образ козацької столиці й атмосферу часів козацтва. Січ на хортиці побудована за планом справжньої Січі в дещо зменшеному масштабі. Навколо комплексу споруджені захисні фортифікаційні укріплення, котрі складаються із високого валу, глибокого рову та огорожі у вигляді дерев’яного частоколу. По периметру частоколу розташовані три башти – в’їзна з південної сторони, де знаходиться центральний вхід у комплекс, мала – у східній частині Коша, звідки відкривається вид на Дніпро, і башта-дзвіниця, що знаходиться на кордоні Коша та передмістя.  

      Підсумком стала захоплююча гра в інтелектуальні карти, присвячені Хортиці.

      Від Національного заповідника вирушили у селище Новоолександрівка, де археологи знайшли кромлех – коло з великих обтесаних каменів, вагою з тонну, поставлених впритул один до одного. У кургані виявили близько 20 поховань епохи бронзового віку. Вважають, що небіжчики мали високий статус у суспільстві: це могли бути старійшини або інші поважні люди.

     Екскурсію для учасників експедиції провів науковий співробітник Дніпровської археологічної експедиції, засновник Бюро креативних екскурсій Dnipro City Walks Ярослав Ярошенко.

    Важливим елементом історико-краєзнавчої експедиції є подорожні нотатки – жанр художньої публіцистики, який описує цікаві події або суб’єктивні спостереження автора у подорожі. Тому дорогою додому учні систематизували свої записи та оформили подорожні нотатки.

     Із експедиції кожен привіз із собою частинку історії. Історії, наповненої яскравими подіями та незабутніми переживаннями. Історії, такої щедрої на відкриття, котрі вони здійснили про оточуючий світ, один про одного та про самих себе.