Дніпропетровське відділення Малої академії наук України


запам'ятати

 

ОСВІТНЬО-ПІЗНАВАЛЬНИЙ МІНІПРОЄКТ “МОЯ УКРАЇНА”. КОБЗА

13 лист. 2023
Грібова Евеліна, здобувачка освіти 6 класу Інгулецького ліцею Дніпропетровської обласної ради

 Кобза - український лютнеподібний струнний щипковий музичний інструмент, в якому струни розташовані як на грифі, так і на корпусі (приструнки). На кобзі грають, притискуючи пальцями струни на грифі в поєднанні з щипком відкритих струн на корпусі. Розповсюджений на Східній Україні. В різних дослідженнях кобзу вважають попередником сучасної бандури (часто під словами «кобза» і «бандура» розуміють той самий інструмент).

 Великого поширення кобза набула серед українського козацтва. На ній грали мандрівні кобзарі, які виконували народні пісні різних жанрів — історичні, ліричні, побутові, думи, псальми тощо. Частіше всього на кобзі грали професійні народні музиканти, яких  народ називав кобзарями (сліпці), яких водили з дому в дім. Кобзарі грали та співали в місцях де збирався народ — на базарах, біля церков, а також по хатах. Традиційне кобзарство завжди було народною правдою і совістю, зберігаючи й передаючи далі усну історію України, дбаючи про народну мораль і батьківські звичаї, розносячи вісті про історично важливі події сьогодення. І постійними супутниками епічних співців були кобзи, бандури, ліри… Але якщо перші два інструменти були переважно поширені на Лівобережній, або Гетьманській Україні, то ліру знає вся Україна.

 Бандура - споріднений з кобзою за будовою і суспільно-культурною функцією український щипковий інструмент, має більше струн, ніж кобза. Музикант, граючи на бандурі, не притискує струн на грифі, а, подібно до арфи, щипком пальців у потрібний момент видобуває звук певної струни.

 Бандуристи - професійні музиканти і аматори, що виконують на бандурі різноманітну (народну і класичну, вітчизняну і зарубіжну) інструментальну музику, а також акомпанують вокальним творам.

 Серед чудової і самобутньої культури нашого народу кобзарське мистецтво займає особливе місце. Здавна кобзарі, яких часто називали народною совістю, шанувалися в Україні. Послухати пісні та думи під звуки, що линули від струн чарівного інструменту завжди збиралася сила-силенна народу... Через десятиліття поневірянь та забуття кобзарське мистецтво поступово повертається в Україну і міцно вплітається у повсякденний її музичний побут і концертне життя.

 Допис подано в рамках мініпроєкту "МОЯ УКРАЇНА" обласного освітнього проєкту науково-дослідницького спрямування для учнівської та студентської молоді «Дотик словом»