Дніпропетровське відділення Малої академії наук України


запам'ятати

 

ПАТРІОТИЧНА ОНЛАЙН РУБРИКА «ГЕНЕТИЧНА ПАМ'ЯТЬ НАЦІЇ»

20 груд. 2023
Сьогодні завісу таємничості однієї із сторінок історії України підняв Голощапов Адам, учень 11 класу Дніпровського ліцею № 54

 Україна, велика та чарівна країна, в якій живуть видатні люди, що уславлюють її. Прикладів безліч: Тарас Шевченко, Олександр Довженко, Іван Франко та ін. Але іноді стається так, що людина відірвана від батьківщини, не може потрапити додому і живе на іншому материку. Саме така історія була у американки українського походження Квітки Цісик, співачки та патріоти.
 Квітка Цісик народилася 4 квітня 1953 року, у сім’ї українських мігрантів. Майбутня співачка, опановувала балет, гру на скрипці та ходила до звичайної американської школи. Але по суботах Квітка йшла до школи українських мігрантів, де й переймалася любов'ю до України. Вона вчила українську мову і співала українські пісні, що в майбутньому вирішило подальшу долю її життя. Перші її виступи були у лавах «Пластунів», де вона співала разом з усіма у гурті українські пісні, а також пізнавала українські звичаї та традиції. У 1967 році організувала дитячий гурт «Соловейки». Дівчата виконували пластові, народні та популярні пісні, акомпануючи собі на гітарах. Квітка Цісик виступала з гуртом на пластових таборах, різноманітних великих культурних заходах української громади. Через свою постійну музичну зайнятість Цісик поступово залишає «Пласт». Після закінчення 1970 року Вищої школи музики і мистецтва у Нью-Йорку Квітка Цісик навчалася протягом одного року в Гарпер-коледжі — складовій частині Університету штату Нью-Йорк у Бінгемтоні, де в той час її старша сестра Марія викладала гру на фортепіано. Тоді вона вже мала кілька записаних власних пісень. У січні 1971 року ініціативним комітетом, який складався переважно зі студентів Гарпер-коледжу, до Дня соборності України створено телевізійну програму «Думки про Україну». І саме там прозвучали вперше на велику аудиторію пісні у виконанні Квітки Цісик. Ввечері 22 січня програма «Думки про Україну» вийшла в ефірі WINR-TV. Саме тоді співознавці помітили, що співачка мала рідкісне колоратурне сопрано. Голос Цісик мав неймовірний вокальний тембр, у якому виділявся особливий, дзвінковий обертон, притаманний лише сопрановій колоратурі, рідкісний вокальний тембр Цісик містив у собі очевидні скрипкові тони. До того ж, Квітка вміла співати так званим «білим голосом» — своєрідною манерою жіночого фольклорного співу, яку можна почути в карпатських селах. У Цісик є кілька пісень в альбомі «Пісні України», заспіваних «білим голосом». 1971 року, після смерті батька від інсульту, потреба заробляти на життя звернула сімнадцятирічну співачку з оперного шляху у світ джинґлу. У середині 1970-х років Квітка Цісик увірвалася у світ реклами на телебаченні та радіо, де її чекала справжня американська слава. З початку 1980-х років Цісик стала однією з найдорожчих і найпопулярніших виконавиць джинґлів у США — рекламних мотивів для радіо та телебачення.
 Перший диск з українськими піснями «Kvitka» або «Songs of Ukraine» («Пісні України»), записаний 1980 року, був відразу заборонений у СРСР, однак все одно її пісні були найпопулярнішими серед заборонених, її диски везли до України і кожного дня її пісні лунали в українських містах.
 1983 року Квітка разом з матір’ю відвідала Україну — була у Львові й інших містах Західної України. Це був неафішований і перший (як і останній) раз, коли Квітка Цісик завітала до історичної батьківщини. На той час її пісні були заборонені в Україні. Візит обмежився гостюванням у приватних помешканнях. Це дало натхнення співачці і вона випустила другий альбом українських пісень «Two colors» («Два кольори») — 1989 року завдяки своїй професійності, душевній натурі та щедрості (на запис обох альбомів витратила 200 тис. доларів). Партію рояля виконувала старша сестра Марічка. Як наслідок — 2 альбоми української легкої музики. Зі слів самої Цісик, ці альбоми були родинною справою, це був подарунок для всіх українців, хоч би в якій частині світу вони жили, музика для душі, пам’ять про свою батьківщину. Співачка та її перший диск зібрали 1988 року багато нагород на фестивалі в Канаді, а 1990 року обидва альбоми номіновані на премію «Греммі» в категорії «Contemporary folk». Квітка Цісик планувала випустити третій україномовний альбом з колисковими або сучасними піснями, але цьому не судилося статися — її життя передчасно обірвалося. Останньою піснею, записаною Квіткою Цісик, стали «Журавлі» на слова Богдана Лепкого. Згодом пісня стала символом трагічної долі співачки. 1992 року у Квітки Цісик діагностували рак молочної залози. Щоб надихнути дружину та підняти їй настрій, Ед Раковіч розіслав через інтернет-спільноту Ukes запит з проханням написати Квітці. Ініціативу підтримала українська програма на радіо CKJS, у Вінніпезі, яка повідомила слухачів, аби вони писали безпосередньо співачці або слали листівки та листи до станції, які згодом планувалося їй передати.
 Почався болючий семирічний шлях терапії, Цісик продовжила наполегливо працювати: останній професійний джинґл наспівала за кілька місяців до смерті.
 29 березня 1998 року в Нью-Йорку, не доживши 5 днів до 45-річчя, Квітка Цісик померла вдома в оточенні родини. Квітка була дуже унікальною та справжньою патріоткою України. Вона любила свою батьківщину усім серцем, не дивлячись на величезну відстань від неї. Я пишаюся, що в нашій історії є такі люди як Квітка, які довели, що любити Україну можна, навіть перебуваючи на величезній відстані від країни.
#генетичнапамятьнаціїмандніпро

 

Джерела інформації:
1953, 4 квітня народилася Квітка Цісик. Український інститут національної пам'яті - офіційний веб-сайт. URL: https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/kviten/4/1953-4-kvitnya-narodylasya-kvitka-cisyk (дата звернення: 19.12.2023).
Учасники проектів Вікімедіа. Квітка Цісик – Вікіпедія. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Квітка_Цісик (дата звернення: 20.11.2023).
Квітка Цісик [Текст] / Ігор Коляда, Юлія Коляда, Павло Юрчишин; худож.-оформлювач О.А.Гугалова-Мєшкова. — Харків: Фоліо, 2019. — 121 с. — (Знамениті українці). ISBN 978-966-03-5098-4 (Знамениті українці). ISBN 978-966-03-8853-6. . URL: http://biography.nbuv.gov.ua/rating/r2019/txt/g1/1037.pdf (дата звернення: 19.12.2023).