Олена Анатоліївна, учителька історії вищої кваліфікаційної категорії, учитель – методист, яка активно долучилася до національно-патріотичного проєкту Дніпропетровського відділення МАН,  ділиться  своїми думками:

      «Ми, освітяни, міряємо життя навчальними роками…  з 1 вересня майже в режимі Non Stop відбувалися всілякі фахові інтенсив курси і справляли враження, наче терміново треба оволодіти усіма досягненнями педагогічної науки… Пам’ятаю останній урок у моєму 9 класі - вшанування пам'яті Героїв Крут і рядки з вірша П. Тичини «По кривавій по дорозі Нам іти у світ»… А потім була дистанція, тривога зростала, навіть серед дітей, і відчувалося це на відстані, а що говорити вже про нас, істориків, маючи стільки прикладів віроломства з боку північних сусідів, зважаючи на історичні опуси керівництва рф, переживши панування терористів у місті 2014 р. … Пам’ятаю 21, 22, 23 лютого: сон уривками, ще мирні світанки, відчуття занепокоєння, що не зникало і підсвідомість, яка нав’язувала назву книги, прочитаної в дитинстві - «А завтра була війна» …   

      24 лютого … звісно, впевненість у тому, що ми будемо чинити опір … Надіслала звернення на електронну пошту Президента держави-агресора,  у всілякі громадські місця рф,  намагаючись достукатися до свідомості росіян, підтримувала своїх учнів, пишалася і надихалася нашими громадянами, які лягали під ворожі танки, виходили на мітинги протесту проти окупантів, звитягою воїнів ЗСУ…  Перший раз заплакала, коли знищили «Мрію»…. Але неможливо спалити нашу віру в себе, в Перемогу та гідне майбутнє України!»

Відеорозповідь Олени Анатоліївни можна переглянути на нашому You Tube - каналі.

https://youtu.be/k-M-ijxyWbc

Залишаймося в безпеці, будемо здорові, будемо сильні!
Все буде Україна!

#разомдоперемогимандніпро