Сьогодні завісу таємничості однієї із сторінок історії України підняла Дар’я Прудка, слухачка Дніпропетровського відділення Малої академії наук України,  учениця 10 класу комунального закладу освіти "Навчально-виховний комплекс №139 "загальноосвітній навчальний заклад - центр творчості "Дума" Дніпровської міської ради.

«Холодний Яр - роль у становленні української державності

«Дуріть дітей І брата сліпого,

Дуріть себе, чужих людей, Та не дуріть бога.

Бо в день радості над вами  Розпадеться кара.

І повіє огонь новий  З Холодного Яру»  

Т. Шевченко

  Багато хто помилково вважає, що Холодний Яр став осередком боротьби українського народу тільки в 20 столітті. Але насправді війни проти панування інших країн на території українських земель розпочалися тут на 2 століття раніше.

  Холодний Яр – природне урочище, що знаходиться на території Чигиринського та Кам’янського районів Черкаської області. Став відомим тим, що саме тут розпочалася Коліївщина (1768-1769) - повстання за відновлення державності Війська Запорозького.

  У 1767 році запорожці разом з Максимом Шелестом оселилися в монастирях Придніпров’я, агітуючи місцевих мешканців до повстання.     Пізніше, польський мемуарист Ян Ліппоман стверджував, що місце, де зосереджувалася «повстанська січ» має назву Холодний Яр, а територія, де паслися їхні коні - Гайдамацький Яр.

 Перша писемна згадка про території Холодного Яру була написана Домініком Завроцьким, в якій він описував події, що передували заколотам, які стали наслідками дій Максима Залізняка та його війська. Ця боротьба не увінчалася успіхом, проте це була не остання спроба холодноярців консолідувати українські землі під єдиною назвою.

 З приходу більшовиків, довкола Мотриного лісу (інша назва Холодного Яру) точилися запеклі бої під гаслами

 «Воля України або смерть!» та «Хай живе вільна незалежна Українська Народна Республіка!», тоді неофіційним вітанням стало «Слава Україні!». Як і в козацькі часи, центром Холодноярської республіки був Мотрин монастир, де розміщувалися шпиталі та штаб повстанців. Своїми ворогами «гайдамаки» вважали більшовиків, денікінців та колаборантів, що співпрацюють з росіянами. Мету боротьби вони вбачали незалежність України.

  На початку 1920 році повстанці вступили у тривалу війну з більшовиками, що тривала до загибелі отаманів у Лук’янівській в’язниці - до лютого 1923 року. З 1923 по 1925 був організований повстанський рух на чолі з Іваном Чорноусенком («Чорним Вороном»).

  Холодноярський рух називають тим, який неможливо зупинити. Адже у найскрутніші часи повстанці об’єднувалися з єдиною метою - незалежність український земель. Й на сьогодення, але вже для всіх українців ціллю продовжує бути одне - збереження  та захист суверенітету України.

  В Україні на його честь названо 93 окрему механізовану бригаду «Холодний Яр», яка під час російсько-української війни відзначилася у найзапекліших точках протистояння: в Іловайську, Дебальцеве, Донецькому аеропорту, а під час повномасштабного вторгнення  вийшли на сумський та харківський напрямки. Зараз 93-я бригада деокуповує Донеччину.

Пам’ять та спогади про Холодний Яр будуть жити доти, поки українці будуть плекати їхню історію та продовжувати їхню справу.

Пишаємося захисниками та захисницями України. Віримо в ЗСУ.

Слава Україні! Героям слава!»

Витримаємо, переможемо, відбудуємо!

Віримо в перемогу, підтримуємо ЗСУ.
Все буде Україна!

#генетичнапамятьнаціїмандніпро