«Моє життя до війни було сповнене планами, мріями та цілями. Але зранку 24 лютого, воно змінилось. Російські нелюди забрали можливість будувати плани навіть на завтра...

 Перші дні війни, на жаль, я панікувала та не могла зібратись до купи. Страх, невідомість, все це не давало заспокоїтись навіть на хвилину. Але мої близькі залишались спокійними й підтримували мене як могли. За це дуже їм вдячна.

 З настанням березня ми з моєю родиною та друзями допомагали будувати захисні споруди нашого міста, робили коктейлі Молотова, перевозили потрібні речі з місця на місце, допомагали внутрішньо переміщеним особам. Все це звісно було дуже тяжко психологічно, я не могла повірити, що це наша реальність. Але я чітко розуміла для чого це все. Наш народ виборює свободу та незалежність! І я готова допомагати стільки, скільки це буде потрібно!

 Вірю в перемогу України! Разом ми сильні!

 Слава Україні! Героям Слава!»

Залишаймося в безпеці, будемо здорові, будемо сильні!

Все буде Україна!   

#разомдоперемогимандніпро