«24 лютого – день, який змінив все наше життя, змінив наші плани, змінив

наші цілі, змінив нас. Чи була наша країна готова до таких змін? Ні. Чи міг

хтось уявити, як зміниться наше життя, наш, роками сформований, ритм. Ні.

Вісім місяців повномасштабного вторгнення на нашу землю змінили нас ,

але не зламали. Тисячі, сотні тисяч чоловіків пішли захищати нашу рідну

Україну. Але і жінки не стали осторонь. Кожна українська жінка розуміє , що

десь там на фронті знаходиться чийсь син, батько, брат, чоловік або колега, з

яким ти багато років робив спільну справу, ділився своїми радостями та

перемогами. А тепер ці мужні та незламні люди, ціною власного життя

відстоюють наше право бути вільними та незалежними, право бути українцями.

Колектив Новопідгороднянської гімназії Межівської селищної ради з

перших днів став міцним тилом для наших військових. З ранку до пізнього

вечора стояли біля розпечених плит та готували для наших військових.

Готували багато, без перерви та вихідних. Готували з власних продуктів,

організовували збір харчів разом з місцевим населенням. Збирали для воїнів

меблі, електрообігрівачі, посуд, постільну білизну, надавали прихисток у

власних будинках. З яким би проханням не звернулись до нас, ми готові

допомогти у всьому. З розпачем та болем сприймали жахливі втрати нашої

країни на цій війні. Особливо емоційно переживали повідомлення про

загиблих та поранених наших захисників, про нестачу амуніції чи додаткових

приладів для гідної відсічі цієї фашистської орди. Розуміючи на скільки важко

хлопцям на передку, кожен з нас вважає за необхідне допомагати більше,

ділитися більше, робити більше. Колектив з перших днів перераховував кошти

на потреби фонду “Повернись живим” та у фонд Сергія Притули (десь там

далеко літає супутник, до якого і ми причетні). Активну участь колектив бере у

різноманітних зборах коштів для потреб наших військових ( благодійна акція

“Смілива гривня”). Звичайний пост у Фейсбуці з оголошенням збору коштів на

авто чи прилад нічного бачення в нашому колективі не залишаєтся без уваги.

А ще в нашому колективі працює вчитель, Суховерха Наталія

Володимирівна, яка разом з чоловіком тісно співпрацює з волонтерською

організацією “ Front pomocy Ukrainie - FPU ”. За цей час отримали та відвезли

неймовірну кількість волонтерської допомоги з Варшави військовим, які

знаходяться на Донецькому та Запорізькому напрямках. Це і провізія, і теплі

речі, і військова амуніція, і медикаменти, навіть дрони передавали від

військових із США. Війна триває і не можливо всього розповісти. Але ми

працюємо, ми допомагаємо!

Нам складно, тяжко. Але нашим військовим ще тяжче без нашої фінансової

та матеріальної допомоги, без нашої моральної підтримки, без нашої віри в них.

І ми віримо! Ми переможемо! Все буде Україна! 

#разомдоперемогимандніпро