«24 лютого – день, який роз’єднав наше життя на «до» і «після». Почувши, що почалась війна, я сказала: «Цього не може бути…». Перші дні, всі ми були в невизначеному стані. Емоції зашкалювали, потрібно було просто триматися за життя. З часом, ми опанували нові навички, незнайомі люди стали друзями, ми навчилися контролювати свої емоції та просто іти шляхом, що веде до Перемоги.

 На деякий час уроки в ліцеї призупинились і  щоб не збожеволіти, треба було щось робити і я почала шити для перших поранених в шпиталях. Потім були перші переселенці, люди, які залишились без домівки, майна та рідного куточку, який був для них Всесвітом. Допомагала їм випічкою, знаходила потрібні речі, іноді зігрівала простим теплим словом. Для лікарень шила постільну білизну, футболки, майки, лего-шорти для важкопоранених. При цьому ще готувала вареники, випікала пиріжки та різні смаколики для хлопців, які їдуть потоком крізь наше село Дмитрівку. Під час війни допомагати кожному, хто потребує захисту і підтримки – це найвищий прояв людяності.

 Не легко поєднувати волонтерство і вчителювання, але я з цим справляюсь. На уроках трудового навчання ми з учнями виготовляли браслети-обереги, окопні свічки з природних матеріалів, випікали смачне печиво, робили вітамінні суміші, які були не тільки смачними, але й корисними для здоров’я. Все це передавали нашим військовим. Ліцей також взяв участь у конкурсі «Нескорені школи» з проєктом «З турботою про захисника Батьківщини». Разом зі своїми п’ятикласниками ми проводимо багато уроків, виховних заходів, які сприяють патріотичному вихованню учнів, плекають любов до національних традицій і до рідної неньки України.

 Кожного дня прокидаюсь з думкою, що я маю щось зробити для нашої ПЕРЕМОГИ. На сьогодні робота не зупиняється: сотні балаклав поїхали на передову, теплий одяг, для наших героїв, смаколики, ліки, окопні свічки та дуже багато питань, які намагаюсь вирішити. Дякую людям, які зустрічаються на моєму шляху і також допомагають нашій армії. Це діти, батьки, працівники нашого ліцею та небайдужі мешканці нашої села. Кожному і кожній велика дяка за найменшу допомогу, надану в такий нелегкий час!

 Ми всі змінились. Для мене честь допомагати своїй Країні. Українська Нація Незламна та Вільна! Разом до Перемоги»

 Залишаймося в безпеці, будемо здорові, будемо сильні!

Все буде Україна!   

#разомдоперемогимандніпро