Зозулиця з давніх часів була традиційним українським оберегом, який вішали на шию дітям, щоб захистити від злих духів і хвороб. Символіка зозулиці зароджувалася ще за часів трипільської культури, тому традиційні свищики дадуть змогу ознайомитися з частиною української історії.

 Назва «зозулиця» походять від характерних звуків, які видає цей музичний інструмент: він імітує завивання звірів, спів птахів, особливо зозулі.

 Як музичний інструмент використовується на Гуцульщині й Буковині, а як дитяча іграшка — на Полтавщині, Подніпров'ї та інших зонах поширення гончарних промислів.

 Глина – це найдавніший будівельний матеріал, знайомий людству. До того ж, вона славиться своїми лікувальними властивостями. Наші пращури використовували зозулицю, як оберіг від негативних чинників.

 7 вересня 2011 року трипільський свищик «Зозулиця» (довжина – 83 см, висота – 35 см, вага – 9,3 кг) офіційно став рекордсменом та увійшов до Книги рекордів України як найбільший свищик-оберіг. Зозулиця — лауреат конкурсу неофіційних талісманів ЄВРО 2012.

 Допис подано в рамках мініпроєкту "МОЯ УКРАЇНА" обласного освітнього проєкту науково-дослідницького спрямування для учнівської та студентської молоді «Дотик словом»