ПАТРІОТИЧНА ОНЛАЙН РУБРИКА «ГЕНЕТИЧНА ПАМ'ЯТЬ НАЦІЇ»
20 груд. 2023
Сьогодні завісу таємничості однієї із сторінок історії України підняв Голощапов Адам, учень 11 класу Дніпровського ліцею № 54
Україна, велика та чарівна країна, в якій живуть видатні люди, що уславлюють її. Прикладів безліч: Тарас Шевченко, Олександр Довженко, Іван Франко та ін. Але іноді стається так, що людина відірвана від батьківщини, не може потрапити додому і живе на іншому материку. Саме така історія була у американки українського походження Квітки Цісик, співачки та патріоти.
Квітка Цісик народилася 4 квітня 1953 року, у сім’ї українських мігрантів. Майбутня співачка, опановувала балет, гру на скрипці та ходила до звичайної американської школи. Але по суботах Квітка йшла до школи українських мігрантів, де й переймалася любов'ю до України. Вона вчила українську мову і співала українські пісні, що в майбутньому вирішило подальшу долю її життя. Перші її виступи були у лавах «Пластунів», де вона співала разом з усіма у гурті українські пісні, а також пізнавала українські звичаї та традиції. У 1967 році організувала дитячий гурт «Соловейки». Дівчата виконували пластові, народні та популярні пісні, акомпануючи собі на гітарах. Квітка Цісик виступала з гуртом на пластових таборах, різноманітних великих культурних заходах української громади. Через свою постійну музичну зайнятість Цісик поступово залишає «Пласт». Після закінчення 1970 року Вищої школи музики і мистецтва у Нью-Йорку Квітка Цісик навчалася протягом одного року в Гарпер-коледжі — складовій частині Університету штату Нью-Йорк у Бінгемтоні, де в той час її старша сестра Марія викладала гру на фортепіано. Тоді вона вже мала кілька записаних власних пісень. У січні 1971 року ініціативним комітетом, який складався переважно зі студентів Гарпер-коледжу, до Дня соборності України створено телевізійну програму «Думки про Україну». І саме там прозвучали вперше на велику аудиторію пісні у виконанні Квітки Цісик. Ввечері 22 січня програма «Думки про Україну» вийшла в ефірі WINR-TV. Саме тоді співознавці помітили, що співачка мала рідкісне колоратурне сопрано. Голос Цісик мав неймовірний вокальний тембр, у якому виділявся особливий, дзвінковий обертон, притаманний лише сопрановій колоратурі, рідкісний вокальний тембр Цісик містив у собі очевидні скрипкові тони. До того ж, Квітка вміла співати так званим «білим голосом» — своєрідною манерою жіночого фольклорного співу, яку можна почути в карпатських селах. У Цісик є кілька пісень в альбомі «Пісні України», заспіваних «білим голосом». 1971 року, після смерті батька від інсульту, потреба заробляти на життя звернула сімнадцятирічну співачку з оперного шляху у світ джинґлу. У середині 1970-х років Квітка Цісик увірвалася у світ реклами на телебаченні та радіо, де її чекала справжня американська слава. З початку 1980-х років Цісик стала однією з найдорожчих і найпопулярніших виконавиць джинґлів у США — рекламних мотивів для радіо та телебачення.
Перший диск з українськими піснями «Kvitka» або «Songs of Ukraine» («Пісні України»), записаний 1980 року, був відразу заборонений у СРСР, однак все одно її пісні були найпопулярнішими серед заборонених, її диски везли до України і кожного дня її пісні лунали в українських містах.
1983 року Квітка разом з матір’ю відвідала Україну — була у Львові й інших містах Західної України. Це був неафішований і перший (як і останній) раз, коли Квітка Цісик завітала до історичної батьківщини. На той час її пісні були заборонені в Україні. Візит обмежився гостюванням у приватних помешканнях. Це дало натхнення співачці і вона випустила другий альбом українських пісень «Two colors» («Два кольори») — 1989 року завдяки своїй професійності, душевній натурі та щедрості (на запис обох альбомів витратила 200 тис. доларів). Партію рояля виконувала старша сестра Марічка. Як наслідок — 2 альбоми української легкої музики. Зі слів самої Цісик, ці альбоми були родинною справою, це був подарунок для всіх українців, хоч би в якій частині світу вони жили, музика для душі, пам’ять про свою батьківщину. Співачка та її перший диск зібрали 1988 року багато нагород на фестивалі в Канаді, а 1990 року обидва альбоми номіновані на премію «Греммі» в категорії «Contemporary folk». Квітка Цісик планувала випустити третій україномовний альбом з колисковими або сучасними піснями, але цьому не судилося статися — її життя передчасно обірвалося. Останньою піснею, записаною Квіткою Цісик, стали «Журавлі» на слова Богдана Лепкого. Згодом пісня стала символом трагічної долі співачки. 1992 року у Квітки Цісик діагностували рак молочної залози. Щоб надихнути дружину та підняти їй настрій, Ед Раковіч розіслав через інтернет-спільноту Ukes запит з проханням написати Квітці. Ініціативу підтримала українська програма на радіо CKJS, у Вінніпезі, яка повідомила слухачів, аби вони писали безпосередньо співачці або слали листівки та листи до станції, які згодом планувалося їй передати.
Почався болючий семирічний шлях терапії, Цісик продовжила наполегливо працювати: останній професійний джинґл наспівала за кілька місяців до смерті.
29 березня 1998 року в Нью-Йорку, не доживши 5 днів до 45-річчя, Квітка Цісик померла вдома в оточенні родини. Квітка була дуже унікальною та справжньою патріоткою України. Вона любила свою батьківщину усім серцем, не дивлячись на величезну відстань від неї. Я пишаюся, що в нашій історії є такі люди як Квітка, які довели, що любити Україну можна, навіть перебуваючи на величезній відстані від країни.
#генетичнапамятьнаціїмандніпро
Джерела інформації:
1953, 4 квітня народилася Квітка Цісик. Український інститут національної пам'яті - офіційний веб-сайт. URL: https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/kviten/4/1953-4-kvitnya-narodylasya-kvitka-cisyk (дата звернення: 19.12.2023).
Учасники проектів Вікімедіа. Квітка Цісик – Вікіпедія. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Квітка_Цісик (дата звернення: 20.11.2023).
Квітка Цісик [Текст] / Ігор Коляда, Юлія Коляда, Павло Юрчишин; худож.-оформлювач О.А.Гугалова-Мєшкова. — Харків: Фоліо, 2019. — 121 с. — (Знамениті українці). ISBN 978-966-03-5098-4 (Знамениті українці). ISBN 978-966-03-8853-6. . URL: http://biography.nbuv.gov.ua/rating/r2019/txt/g1/1037.pdf (дата звернення: 19.12.2023).