ПАТРІОТИЧНА ОНЛАЙН РУБРИКА «ГЕНЕТИЧНА ПАМ'ЯТЬ НАЦІЇ». ГАЛИНА СОКІЛ
25 бер. 2024
Сьогодні завісу таємничості однієї із сторінок історії України підняла Сергєєва Злата, учениця 7 класу Слобожанського ліцею Слобожанської селищної ради
Дніпропетровське відділення МАН України. Наукове відділення історії. Поєкт «Історія без мітів»
Патріотична онлайн рубрика «ГЕНЕТИЧНА ПАМ'ЯТЬ НАЦІЇ»
Керівник: Демченко Марина Олексіївна, вчитель історії Слобожанського ліцею Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.
"Сокіл Галина Іванівна - зв’язкова УПА"
Сокіл Галина Іванівна народилася 18 серпня 1930 р в Львівській області. Виросла в родині селян. Навчання почала в польській школі. Після визволення західної України радянськими військами у серпні 1939 року допомагала батькам по господарству. У шістнадцять років втратила руку, коли її у Львові на теперішній вул. Франка намагалися наздогнати і розстріляти, а прострелили праву руку, яку відтяли у лікарні через рвані рани з вогнепальної зброї.
З початком Другої світової війни вступила у зв'язку ланку УПА під зверхність районного провідника Йосипа Касарапа.
Після загибелі провідника (1948 разом із побратимами, аби не потрапити до полону, підірвався у криївці гранатою). Галину видали сексоти, відтак була арештована 28 червня 1948 року. Під час обшуку вилучено антисовєцьку книгу — «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського. Також були знайдені цидулки Йосипа Касарапа, однак зашкодити розкрита інформація вже нікому не могла — крім самої Галини, бо згадані в записках підпільники вже були вбиті.
Потрапила в полон 28 червня 1948 р. Після року допитів, особливою нарадою при МДБ СССР, за статтями 20 — 54 — І «а», 54 — 22 КК, ув'язнена на 10 років, які мала відбувати у таборах Російської СФСР (зокрема на території Республіки Мордовія).
У таборах СССР утримувалася 6 років 9 місяців.
Галину Іванівну згадує російсько-шведська письменниця, етнограф Ніна Гагент-Торн, з якою каралася в одному таборі. Гагент-Торн вмістила нарис про Галину у творі emoria (редакція і примітки доньки Г. Ю. Гаген-Торн).
1954 р. підпадає під амністію (всі, хто мав вирок до 5 років, випускалися). Повертається додому, хати вже не було, мати жила по знайомих. Галина нелегально живе у Львові, у різних знайомих і родичів, хоч допомагати бандерівцям, навіть тим, хто вже відбув покарання, було небезпечно.
У 1955-му поступає до Львівського університету, та провчившись рік у 1956-му виключена, бо колишня «зечка». Відновлена завдяки старості філологічного факультету Мирославі Зваричевський, яка відстояла її, звернувшись до ректора Лазаренка, деяким викладачам, зокрема Крип'якевичу. За розподілом, разом з Мирославою Зваричевською, яка відмовившись від привілею найкращої студентки вибирати місце праці, поїхала на Сумщину, де працювала у середній школі села Угроїди, Краснопільського району. Там же знаходилась під постійним наглядом КГБ — раз на місяць її викликали для перевірки. Там одружилась. Має двох синів — Ігоря і Романа. У селі ніхто не знав про бандитську участь вчителів в підпіллі ОУН та її покарання у сталінських таборах. Вперше про це почули лише на початку 1990-х років. Була близько знайома з Гнатом Хоткевичем, іншими видатними постатями української культури. На підставі статті І Закону України РСР від 17 квітня 1991 р. «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» Галина Іванівна Сокіл реабілітована.
На початку 1990-х Галині Іванівні пропонували приїхати до Києва, аби ознайомитися зі своєю справою в архіві СБУ. Однак вона відмовилася.
Померла 27 червня 2012 р у віці 81 р в Сумській області.
Джерела інформації:
Учасники проектів Вікімедіа. Сокіл Галина Іванівна – Вікіпедія. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Сокіл_Галина_Іванівна (дата звернення: 25.03.2024).
НЕЗЛАМНА І НЕСКОРЕНА | Краснопілля Інфо. Краснопілля Інфо | Краснопілля – Суми – Слобожанщина – Україна – Світ. URL: https://krasnopillia.info/2016/08/21/nezlamna-i-neskorena/ (дата звернення: 25.03.2024).
