«Ні, я жива, я вічно буду жити!

Я в серці маю те, що не вмирає!»

Леся Українка «Лісова пісня»

  «Заходило сонце старої «сивої» епохи. Воно котилось за обрій повільно, кидаючи свої останні промені на білий світ. Всесвіт чекав чогось нового, незвичного, прогресивного. А на сході запалювалося вже нове світло, поки ще бліде та тремтливе. Воно боязко дивилося на світ, у нього була своя мета, своя доля…

   Леся Українка – це і є те саме світло. У цих двох словах зібрана жіноча доля та талановитість, тендітність та ніжність, честь та гідність, сміливість та мудрість, сила волі та прогресивність.

   Подумаймо, чому ця надзвичайна жінка залишила такий значний слід в історії?

   Життя Лесі Українки – це постійна боротьба. Спочатку з хворобою, яка спіткала її у дитячому вічі, а потім вже і з суспільним ладом.

   Лариса Петрівна Косач – справжнє ім′я визначної діячки – народилася у дворянській родині у місті Новоград-Волинському. Вона була тендітною, тому в родині її ніжно кликали Зеічкою – тоненькою билинкою. Мати Лесі – Ольга Петрівна Драгоманова-Косач – була дворянкою, боролася за права жінок, була дитячою письменницею та працювала під псевдонімом Олена Пчілка. Батько – Петро Антонович Косач – походив з дворян Чернігівської губернії, дійсний статський радник, повітовий маршалок. Ці факти відомі всім. Але мало хто знає, що ще у ранньому дитинстві, а саме у 4 роки, Леся Українка навчилася читати. І тут її було вже не спинити. Вона пише вірші, займається з вчителькою музики, вивчає мови країн світу. Леся вільно розмовляла українською, російською, болгарською, польською, французькою, німецькою та італійською мовами.

   Історія знає багато людей, які були дуже талановитими та одарованими, які знали багато мов, писали надзвичайну музику, закликали людей до революцій та повстань, відкривали щось нове у науці. Але жінка з туберкульозом кісток, до якого потім додалась хвороба нирок, має таку надзвичайно сильно громадську позицію! Це феноменально!

  Якщо говорити про це у контексті ХХІ століття, то, мені здається, знайдеться не багато людей, настільки відданих своїй країні, своїй нації, своїй мові, як Леся Українка.

   Зараз у нашій країні дуже багато прогресивної молоді. Молоді люди мають безмежний потенціал і творчі здібності, необхідні їм для здійснення змін, як у своєму власному житті, так і в житті своєї країни.

  Леся Українка входила в  культурний бомонд Західної України, була знайома з  Іваном Франком, Михайлом Павликом, Ольгою Кобилянською, Василем Стефаником. Ці письменники сильно вплинули на її подальшу творчість та світогляд. Вона стає співзасновницею першої на Наддніпрянщині української соціал-демократичної організації, групи «Українська соціал-демократія». Отже, якщо говорити про творчий та життєвий подвиг Лесі Українки, то хотілося б зазначити, що феноменальна письменниця залишила велику спадщину прийдешнім поколінням. Вона довела нам, що можна досягти неймовірних результатів. Ім′я Лесі Українки відоме не тільки в Україні, але й далеко за її кордонами.

   Якщо провести паралель із сьогоденням, то чи багато у нас зараз, у ХХІ столітті, серед молоді таких лідерів, які будуть боротися за свободу країни та нації? Питання звичайно риторичне! Вони є! Це ціле покоління, яке виховувалося на творах великих авторів, таких як Леся Українка, вивчало їх творчість і життєвий шлях, їх внесок в розвиток країни, саме його представники першими пішли боронити нашу Україну після 24 лютого, що є показником генетичної пам'яті нації».

  Витримаємо, переможемо, відбудуємо!

  Віримо в перемогу, підтримуємо ЗСУ.
  Все буде Україна! 
  #генетичнапамятьнаціїмандніпро