«24 лютого - початок війни. Ранок почався жахливо, батьки розбудили мене, і сказали, що розпочалась війна. Мої братик і сестричка навчаються в місті. І в цей день ми дуже хвилювалися, бо наша сім’я була розділена. Мама швиденько почала телефонувати їм, щоб вони негайно їхали додому. Але на вокзалах була велика метушня, і вони не могли виїхати. Мама з татом нервували. Мама складала тривожні валізи, ми чекали на приїзд братика та сестрички.

  З кожним днем ставало все гучніше та гучніше. Люди почали масово евакуюватись з селища. І ми прийняли рішення поїхати в Дніпро до родичів. Можна було виїхати за кордон, але ми не змогли залишити свого тата на самоті. Нас проживало вісім осіб в одній кімнаті, чотири з яких - учні, тому  було дуже важко навчатися, але ми поважали та підтримували один одного.

  Мама допомагала у волонтерському центрі, а тато влаштувався на роботу водієм. Ввечері ми плели маскувальні сітки та донатили на ЗСУ.

 Війна зробила нас сильними. Змінилися наші життєві цінності. Зараз головне завдання для учнів наполегливо навчатися наближаючи нашу перемогу».

Залишаймося в безпеці, будемо здорові, будемо сильні!

Все буде Україна!

#разомдоперемогимандніпро