У третій день занять в обласній літній науковій школі еколого-біологічного напряму Дніпропетровського відділення Малої академії наук України учасники продовжили удосконалювати знання і навички пошуку та обробки наукової інформації в Інтернет-мережах з Бригадиренко Віктором Васильовичем, кандидатом біологічних наук, доцентом кафедри зоології та екології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.  

  Під час лекції «Червона книга України. Безхребетні тварини» учні довідались про типових представників світу безхребетних, що мешкають в нашому регіоні та потребують охорони. Мали можливість в комфортній, дружній атмосфері однодумців представити власні міні-проєкти на тему: «Тварини-шкідники рослин та використання біологічних методів боротьби з ними» і отримати рекомендації щодо подальших наукових досліджень в цій галузі. Дізнались про безліч небезпечних створінь, що викликають у людини захворювання, якими можна заразитись під час контакту з домашніми тваринами або при споживання сільськогосподарської продукції.

  З величезною увагою, затамувавши подих, учасники переглянули презентацію, яку демонстрував Віктор Васильович під час вебінару «Паразити організму людини» та усвідомили необхідність і важливість дотримання правил особистої гігієни, обробки продуктів харчування, використання засобів з профілактики гельмінтозів. І наостанок учасники отримали домашнє завдання: створити та оформити творчі міні-проєкти «Тварини-шкідники рослин».

  Третій день роботи обласної профільної школи геолого-географічного напряму був не менш насиченим та змістовним ніж попередні два дні. Учасники школи під керівництвом Олександра Валерійовича Гаврюшина, старшого  викладача кафедри Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара детально розглянули тему: «Геоінформаційні технології: призначення, ефективність застосування в сучасних географічних дослідженнях». Лекція проходила в формі бесіди, під час якої викладач ставив учням запитання, провокуючи їх на вільні міркування. Це дозволило створити невимушену атмосферу та деталізовано розібратися  з термінологією: ГІС- інформаційна система, геоінформатика, геоурбаністика, геореляційна модель даних, оверлейний аналіз, картографічна алгебра та ін. У ході лекції викладач навів основні відмінності географічних інформаційних систем від інших програм  та їх можливості. 

  В практичній частині заняття учасники вчилися визначати види просторових об’єктів, перетворювати табличні дані на картографічні зображення та створювати власні карти на сервісі Google. Як  доповнення до лекційного та практичного матеріалу учні отримали ряд тестових завдань на самоопрацювання.

  У філологічній школі сьогодні більше уваги було приділено творчості, адже юні поети та письменники можуть презентувати свої роботи на конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт у секції «Літературна творчість». Особливим гостем онлайн-школи став Марков Микита, цьогорічний переможець ІІ (обласного) етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт у секції «Літературна творчість», який поділився досвідом участі у заході та познайомив слухачів зі своєю творчістю, зачитавши уривок з фантастичного оповідання «Павутиння магнолії».

  Основу навчального дня склали лекції Накашидзе Ірини Сергіївни, кандидата філологічних наук, доцента кафедри українознавства Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка Всеволода Лазаряна, члена журі ІІ етапу конкурсу-захисту у секції «Українська мова», на теми «Особливості наукової роботи з літературознавства  та літературної творчості» та «Українська література діаспори ХХ століття». Ірина Сергіївна дуже детально ознайомила учнів з вимогами щодо написання науково-дослідницьких робіт, зокрема для захисту у секції «Літературна творчість». Значне зацікавлення викликала лекція викладача про творчу діаспору, починаючи з «мазепинської еміграції» (1709 – 1750 роки) та закінчуючи сучасною хвилею еміграції. Заняття пройшли насичено та змістовно.

   Третій день обласної літньої профільної школи історико-філософського напряму учасники розпочали разом із кандидатом історичних наук, доцентом, доцентом кафедри історії України Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, головою журі ІІ (обласного) етапу конкурсу-захисту у секції «Історичне краєзнавство» Світланою Миколаївною Каюк. Під час лекції-бесіди, присвяченій сучасним підходам до вивчення історії України, учні вирушили до давнього періоду в історії українських земель та пересвідчилися у важливості багатонаціонального підходу до вивчення історії України, помандрували цими територіями протягом другої половини XIV – першої половини XVI ст. і прослідкували вплив тюркського чиннику. З’ясували, що розглядаючи етнічні чи релігійні конфлікти в Україні, слід зважати на толерантне, віротерпиме ставлення до представників інших конфесій та народів. Завдяки цьому можна наблизитись до відмови від сталих етнічних чи релігійних стереотипів, а також до формування спільної історичної пам’яті про минуле України серед усіх її мешканців. Говорили про явище постправди та місця історичної науки у формуванні історичної пам’яті, вплив на уявлення суспільства про минуле, державну історичну політику тощо. Пригадали, що таке історичні джерела та на які групи вони поділяються. Світлана Миколаївна заклала міцне підґрунтя для подальших роздумів, запитань і пошуків. Учасники отримали домашнє завдання: переглянути мультфільми від Українського інституту національної пам’яті із серії «Південь без міфів» про міста Одесу і Дніпро, а також фільм «Вогнем і мечем» режисер Єжи Гоффмана. Завтра інтелектуальна бесіда продовжиться.

  Другим спікером сьогодні був вихованець комунального позашкільного навчального закладу «Мала академія наук учнівської молоді» Дніпропетровської обласної ради», призер Всеукраїнської олімпіади з філософії для школярів, учасник «Школи Успіху» від Фонду Кличка Михайло Нетребко. Він провів чудовий тренінг, присвячений розвитку лідерського потенціалу наших учасників. Корисним надбанням стала інформація про методику дизайн-мислення.

  У третій день обласної літньої профільної школи з економіки Дніпропетровського відділення Малої академії наук України були розглянуті такі питання: засади написання теоретичного розділу наукової роботи, вибір теми, робота з науковою інформацією, інтелектуальна власність, написання оригінального тексту, питання плагіату.

  Разом з Івановою Мариною Іллівною, доктором економічних наук, доцентом кафедри менеджменту Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», учні школи мали змогу продовжити практику створення власного бізнесу. Сухоруких Роман розповів про створення веломагазину «Педаль», який би він хотів розташувати на житловому масиві «Перемога – 3». Мінєєва Марія в теорії спробувала створити Інтернет- магазин еко-товарів (засоби гігієни, косметика, солодощі, шопери). У місії магазину було зазначено: виробляти здорову продукцію, піклуватися про здоров’я  клієнтів, допомагати навколишньому середовищу. Павленко Юлія наголосила на прибутковості виробництва та продажу зеленої енергетики. Смітюк Павло розповів про бажання відкрити мережу кав’ярень в спальних районах поблизу зупинок громадського транспорту, зазначивши, що багато людей перед роботою бажають збадьоритися, тим самим створивши велику базу клієнтів для кав’ярні, а розташування – відносно дешеву оренду. Баєва Злата звернула увагу на популярність та прибутковість в наш час салону краси. Родзинкою такого закладу стала б Instagram-локація на фоні якої клієнти мали змогу робити фото,  забезпечивши салону безкоштовну рекламу в соціальних мережах.